четвер, 31 березня 2016 р.

Курсова "Використання ІКТ на уроках фізики"

Використання ІКТ технологій на уроках фізики


Міністерство освіти і науки України
Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Кафедра природничо-математичних та технологічних дисциплін

Використання ІКТ технологій на уроках фізики

Виконав
Хоронжук Сергій Георгійович,
спеціаліст,
вчитель фізики Борщівської
ЗОШ І-ІІ ступенів,
Костопільської районної ради
Рівненської області.
Дата проходження курсів:
28.03-08.04.2016 року.
Форма навчання:  очна
Науковий консультант:
_________________________
Розглянуто й обговорено
на засіданні методичного об‘єднання
вчителів природничо-математичних та
інформаційно-технологічних дисциплін
Борщівської ЗОШ І-ІІ ступенів
Протокол № 2 від 21.03.2016 року
Голова МО                   Люлька В.М.


Рівне – 2016
Зміст
Вступ
І. Використання інформаційно-комп’ютерних технологій на уроках фізики.
1.Роль ІКТ в освіті.
2.Проблеми і можливості використання ІКТ на уроках фізики.
3.Властивості ІКТ для покращення вивчення фізики.
4.Використання можливостей інформаційно-комп’ютерних технологій на уроках фізики.
ІІ. Підвищення пізнавальної активності учнів засобом застосування інформаційно-комп’ютерних технологій на уроках.
1.Використання ІКТ в позаурочний час і на різних етапах уроку.
2.Підвищення пізнавальної активності учнів засобом використання ІКТ на уроці.
3.Інтернет ресурси, як форма пізнавальної діяльності учнів.
4.Використання технологій ІКТ на уроках фізики.
5. Додатки. Приклад розробки уроку, лабораторної роботи, що ілюструє використання ІКТ на уроках фізики.
Висновок.
Список використаних джерел.










Вступ
На сучасному етапі розвитку освіти ми  маємо виховувати конкурентоспроможну, творчу особистість, упевнену у своїх силах, здатну до саморозвитку, самовиховання та самоосвіти. Для здійснення цього завдання ми - викладачі повинні бути не тільки носієм інформації, але й педагогами, психологами, здатними здійснювати адекватну психологічну підтримку і корекцію особистості, яка формується в такий непростий період розвитку суспільства.
Викладач повинен формувати в учнів надію, що вони самі здатні керувати своїм життям, допомогти навчитись приймати рішення, розвинути в собі сильні боки характеру, справлятися зі стресами – усе це є підґрунтям розвитку творчої людини, яка спроможна орієнтуватися у сучасному світі. Тому метою діяльності сучасних педагогів має стати пошук і створення системи методів та форм роботи, що формують в учнів здатність самостійно отримувати знання і головне мати бажання застосовувати отримані знання у своєму житті.
На сучасному етапі здійснення навчання та виховання творчої особистості інформатизація загальноосвітнього процесу  – одне з пріоритетних стратегічних завдань реформування освіти в нашій країні. Особистість учня ставиться в центрі навчального процесу, що вимагає від учителя переосмислення мети і завдань уроків із позиції школярів.
Сьогодні ми перебуваємо на етапі оновлення всієї системи освіти, впровадження в навчально-виховний процес нових інформаційних технологій, орієнтації на творчу діяльність учня, визнання неповторності його особистості, забезпечення диференціації та індивідуалізації навчання.
Методика мультимедіа є сучасною комп’ютерно-інформаційною технологією, що забезпечує можливість об’єднувати в одній комп’ютерній програмі анімацію, звук, текст, графічне зображення та відео. Викладання з демонстраційно-моделюючими програмними засобами, які використовуються на етапах вивчення нового матеріалу, закріплення, демонстрації моделі об’єкту навчання, показу відео фрагментів повинно бути спрямоване на те, щоб не давати готових відповідей, а націлювати учнів на творчий пошук, формування власної думки. Головне не те, правильна чи неправильна відповідь, а те, як учень обґрунтовує, мотивує свій висновок, шукає власний варіант рішення завдання. Досягнення цієї мети можливе завдяки використанню різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, створення атмосфери зацікавленості, стимулювання учнів до  висловлювань на основі побаченого, почутого чи то змодельованого. Таку можливість надають уроки із забезпеченням інформаційно-комп’ютерного  супроводу навчальних занять з фізики.
І. Використання інформаційно-комп’ютерних технологій на уроках фізики.
1.Роль ІКТ в освіті.
У даний час спостерігається збільшення впливу медіа-технологій на людину. Особливо це сильно діє на дитину, яка з великим задоволенням подивиться телевізор, ніж прочитає книгу.
Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів надають велику увагу на виховання дитини і його сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється і характер його улюбленої практичної діяльності – гри, змінюються і його улюблені герої і захоплення. Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати за різними каналами: підручник, довідкова література, лекція вчителя, конспект уроку.
Але, сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно. Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа засобів.
Вже давно доведено, що кожен учень по-різному засвоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і он-лайн-засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня.
Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працював на уроці, бачив плоди своєї праці і міг їх оцінити.
Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.
Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, якого йому так часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.
2.Проблеми і можливості використання ІКТ на уроках фізики.
Впровадження ІКТ – це: забезпеченість комп’ютерною технікою і її використання; встановлення пакетів прикладних програм і їх використання; навчання педагогічних працівників ІКТ і їх вміння застосувати отримані навички для поліпшення навчального процесу, а також розробка нових інформаційних систем і їх використання.
 Дослідженнями проблеми впровадження ІКТ у загальноосвітні навчальні заклади займалися відомі науковці: В.Ю. Биков, Л.В. Брескіна, А.С.Звягіна, В.С. Зіяутдінов, М.І. Жалдак, О.В. Клочко, Н.В. Морзе, І.Ф. Прокопенко, М.М. Пошукова, О.В. Співаковський. Інформатизація освіти важлива не сама по собі. Вона повинна сприяти виконанню тієї місії, яка покладається на освіту суспільством. Можна погодитися з думкою Б.М. Богатиря, що «найголовнішою місією освіти в сучасних умовах є забезпечення стійкого соціально-економічного і науково-технічного розвитку країни з урахуванням її національних і регіональних, культурних і соціальних особливостей, а також глобальних тенденцій у світі». Слід зазначити, що головною метою впровадження ІКТ є підготовка тих, хто навчається, до активної і плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Підвищення якості, доступності та ефективності освіти, створення освітніх умов для широких верств населення на основі широкого впровадження в освітню практику методів і засобів ІКТ та комп'ютерно-орієнтованих технологій підтримки діяльності людей є фундаментом для досягнення ними мети-навчання протягом усього життя. Реалізація головної мети інформатизації сучасної освіти передбачає:
• формування інформаційної культури учнів, що стає сьогодні невід'ємною складовою загальної культури кожного члена суспільства, характерною рисою і необхідною умовою існування інформаційного суспільства в цілому;             
• створення нових і додаткових (за рахунок і на основі впровадження ІКТ) умов підвищення якості освіти;
• розвиток нових форм освіти і навчальних технологій, що принципово базуються на ІКТ, реалізація на цій основі концепцій відкритої і дистанційної освіти, підвищення доступності і забезпечення екстериторіальності й інтернаціоналізації освіти;
• удосконалення управління освітою, створення автоматизованих систем управління на всіх організаційних рівнях системи освіти та на рівні, різних типів навчальних закладів;
• підвищення рівня координації, ефективності та керованості, забезпечення екстериторіальності та інтернаціоналізації наукових досліджень, що проводяться в системі освіти, широке використання методів, засобів і технологій управління проектами, формування сучасного наукового інструментарію і розширення простору наукового експерименту. Реалізація головної мети інформатизації системи загальної середньої освіти передбачає розв'язання таких першочергових завдань :
• модернізація змісту і технологій навчання, які відповідали б сучасним освітнім пріоритетам, максимально використовувати переваги ІКТ для підвищення якості освіти дітей, збереження здоров'я учнів;
• досягнення необхідної професійної кваліфікації працівників освіти, яка створювала б їм можливості реалізовувати сучасні моделі освітнього процесу з використанням ІКТ,
• створення системи методичної підтримки навчання в умовах Інформатизації навчального процесу;
• підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки педагогічних, адміністративних й інженерно-технічних кадрів, які здатні ефективно використовувати в навчальному процесі сучасні ІКТ;
• формування, постійне розширення освітнього інформаційного простору та спектра інформаційних ресурсів освіти, реалізація в освітньому інформаційному просторі всіх зв'язків і забезпечення необхідних комунікацій між учасниками навчального процесу, навколишнім середовищем;                         
• розроблення нормативної бази, створення системи проектування й управління процесом інформатизації;
• забезпечення якості, стандартизації й сертифікації засобів ІКТ в освіті;
 • інформатизація процесу управління освітою.
Створення умов для підвищення якості сучасної освіти досягається :
• розробленням і широким упровадженням у практику освіти нових особистісно-орієнтованих технологій навчання;
• диференціацією і демократизацією навчально-виховного процесу для найбільш повного розвитку схильностей і здібностей людини, задоволенням її запитів і потреб, розкриттям її творчого потенціалу;
• організацією ефективної колективної навчальної діяльності, у тому числі екстериторіальної і спільної міжнародної (освіта без кордонів);                             
• розширенням простору й підвищенням ефективності вільного доступу до інформаційних (у тому числі міжнародних) освітніх ресурсів, баз даних і знань, розвитком засобів формування, зберігання, пошуку й представлення інформаційних освітніх матеріалів, створенням автоматизованих бібліотечних систем;
• створенням нового покоління комп'ютерно орієнтованих засобів навчання, у тому числі комп'ютерних програмних засобів навчального призначення;
• розвитком засобів оцінювання результатів навчальних досягнень учнів, впливу педагогічних інновацій на результати навчальної діяльності, засобів управління навчанням.  
Ступінь впровадження ІКТ в освіту значною мірою відбиває глибину й масштаби інформатизації суспільства, а сам цей процес має всеохоплюючий відносно системи освіти характер. Ось чому впровадження ІКТ в освітній процес сприяє виконанню більшості завдань, що стоять перед системою освіти. Таким чином, реалізація головної мети інформатизації сучасної освіти забезпечує досягнення таких цілей, які багато в чому збігаються із загальними цілями розвитку освіти:
• підвищення рівня фундаментальності загальної і професійної освіти;
• формування в дітей і молоді цілісної наукової картини світу, потреби й умінь самостійного наукового пізнання, самонавчання і самореалізації відповідно до індивідуальних можливостей;
• розвитку в дітей і молоді творчих здібностей, організації та індивідуалізації навчання обдарованої учнівської та студентської молоді, у тому числі проведення дистанційних олімпіад:
• створення системи дистанційного тестування рівня навчальних досягнень;
• підвищення рівня допрофесійної підготовки учнів старших класів загальноосвітньої школи, професійної підготовки учнів професійно-технічних і студентів вищих навчальних закладів, інших категорій учнів, розширення спектра та адекватності застосування експертних систем, систем автоматизації моделювання, тренажерів та інших професійно орієнтованих засобів навчання і контролю рівня професійних компетентностей;
• досягнення диференціації, інтеграції та варіативності рівного доступу до якісної освіти, створення умов для освіти членів суспільства протягом життя;
• розвитку після дипломної освіти та освіти дорослих, вдосконалення системи перепідготовки та підвищення кваліфікації, у тому числі педагогічних і керівних кадрів освіти.
Все більше стали обговорювати покращення якості освіти в школі через збільшення інформаційної культури учасників освітнього процесу і активного використання ними ІКТ в своїй діяльності. В багатьох навчальних закладах створюються або вже створенні єдині інформаційні простори, проводиться навчання працівників освіти.
Сьогодні неможливо уявити собі роботу без використання комп’ютера. Це й проведення моніторингу якості навчання; ведення моніторингу навченості учнів; електронний документообіг, утворюються електронні бази по учням; створення сайта школи, Web-сторінки окремих шкільних проектів.
Але проблема в забезпеченості шкіл необхідним обладнанням. Звичайно це потребує не малих витрат. Адже йдуть затрати на будівництво спортивних об`єктів, на розвиток спорту в країні, а чому ж не перевірити забезпеченість шкіл елементарними наглядними посібниками. 
Хочеться працювати, творити, хочеться йти в ногу з сучасністю, не відставати від передових методик навчання.
3.Властивості ІКТ для покращення вивчення фізики.
Загальновідомо, що викладання фізики у школі вимагає нових методичних підходів до навчання учнів, оскільки використання лише традиційних методів навчання, як показує шкільна практика, сьогодні вже не може бути достатньо ефективним. Потрібно  навчати дітей із врахуванням індивідуальних можливостей і запитів школярів.
Найважливішим завданням сучасності вважаємо реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до навчання учнів, коли учень із об’єкта педагогічного впливу стає суб’єктом творчої діяльності, що значною мірою впливає на досягнення ним більш високого рівня знань і вмінь, розвитку в школярів пізнавальної самостійності та інтересу до вивчення фізики.
Одним із напрямів модернізації системи фізичної освіти у школі є впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес. Сучасне життя вимагає від учителів освоєння комп’ютерної техніки, тому що багатьом учням, які вже достатньою мірою володіють комп’ютерною технікою,  більш близькими і зрозумілими є комп’ютерні та мультимедійні версії тем шкільних курсів з фізики.
У межах викладання фізики, разом із традиційними технологіями навчання, закладено величезні можливості для застосування комп’ютерних технологій, насамперед, загальнодоступних засобів MS Office: текстовий редактор MS Word, програми MS Power Point, MS Explorer, MS Photoshop, Intel "Навчання для майбутнього".
Дидактичними можливостями інформаційно-комунікаційних технологій вважаю:
-        індивідуалізацію навчального процесу;
-        високий ступінь наочності під час викладання фізики;
-        пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);
-        можливість моделювання фізичних процесів і явищ;
-        організацію групової роботи;
-        забезпечення зворотного зв’язку в процесі навчання;
-        контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу.
У процесі навчання вибір способів використання ІКТ залежить від поставлених учителем дидактичних завдань.
     Комп’ютери  у навчанні варто використовувати лише тоді, коли вони забезпечують здобуття знань учнями, які неможливо або достатньо складно отримати за умови використання традиційного навчання. Дуже важливо навчальний процес організувати таким чином, щоб учень розумів, що завдання вирішує він, а не машина, що лише він несе відповідальність за наслідки прийнятого рішення.    Школярі втрачають інтерес до роботи, якщо результати їхньої праці не реалізуються в подальшому, тому необхідно використовувати виконану роботу на уроках у процесі створення програмних продуктів або у процесі розроблення методичних матеріалів.
Найбільш цінними у навчальному процесі можуть бути програмні засоби, які надають учню свободу вибору під час вивчення навчального матеріалу раціонального рівня складності, самостійного визначення форми допомоги за умови виникнення утруднень.
Комп`ютер може використовуватись під час викладання фізики в режимі навчання, тренажера, контролю. Працюючи в режимі навчання, за допомогою мультимедійних програм виводяться на екран монітора навчальна інформація, задаються питання на розуміння запропонованої інформації. Якщо відповідь неправильна, пропонується підказка, як знайти правильну відповідь, або відповідь і ставиться наступне завдання.
У режимі тренажера на екран виводяться лише тексти запитань, за умови  помилкової відповіді надається відповідний коментар; результати відповідей не запам’ятовуються, час на обмірковування завдань – необмежений.
У режимі контролю варіанти завдань добираються комп’ютером, час на обмірковування обмежений, результати відповідей фіксуються, за  наявності помилки дається правильна відповідь і коментар. Після закінчення роботи виводиться список тем, у яких були зроблені помилки, та які потрібно повторити, а також ставиться відповідний бал.
Таким чином, комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: він є засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учнів і  надає їм нові пізнавальні можливості.
Форми роботи учнів під час використання комп’ютера в якості засобу навчання є різні: це і робота всім класом, і групами, а також індивідуальна робота. Перелічені способи обумовлені не тільки наявністю або недостатньою кількістю комп’ютерів, але і дидактичними цілями.
Проте варто зазначити, що методика вивчення  шкільних предметів, зокрема і  фізики, з використанням ІКТ знаходиться на етапі становлення: ще технології  використання комп'ютерів у навчальному процесі лише розробляються.
Наявні комп'ютерні програми з фізики можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний  засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції у певних навчальних ситуаціях. Вони різноманітні за змістом, структурною побудовою, обсягом подання навчальної інформації. 
4.Використання можливостей інформаційно-комп’ютерних технологій на уроках фізики.
Особливість побудови мультимедійних засобів навчання, на відміну від суто інформаційного викладу навчального матеріалу, передбачає особисте, розумове активне ставлення користувача до змісту програми, спонукає аналізувати його, активізувати процес пізнання та засвоєння знань, закладених у змісті використовуваної програми чи навчальному середовищі.                                                 
Переваги мультимедійних навчальних систем зумовлені технічними можливостями комп'ютера, що дозволяє:
значно розширити й урізноманітнити матеріал, який підлягає засвоєнню, вдосконалити його структуру;
розвинути управлінську функцію програми;
забезпечити своєчасну обробку інформації;
здійснити якісний діалог того, хто навчається, з комп’ютером;
використати звуковий супровід, що сприяє активізації ще одного каналу сприймання через органи слуху;
забезпечити якість зображень, що відповідає естетичним та гігієнічним вимогам і дозволяє краще унаочнити матеріал, зобразити різні процеси, явища, предмети тощо.
Мультимедійні програми природничого циклу можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний або інформаційно-контролюючий засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції в певних навчальних ситуаціях. Значна частина мультимедійних програм із географії містить документально достовірну навчальну інформацію та наукову їх інтерпретацію. Їх зміст і побудова, ґрунтуючись на принципі наочності, підпорядковується також загально-дидактичним вимогам і принципам навчання (науковість, систематичність, доступність та послідовність викладу, врахування рівня підготовленості учнів тощо) [18].
Більшість програм природничого циклу за дидактичним призначенням є допоміжним, ілюстративним джерелом знань. Із цією метою можуть бути використані такі мультимедійні програми або їх фрагменти: розробки "Квазар-Мікро" – навчальні програмні забезпечення з фізики для загальноосвітніх навчальних закладів: "Фізика 7", "Фізика 8", "Фізика 9",   "Фізика10", "Фізика11"; ППЗ "Віртуальна фізична лабораторія: Фізика 7-9", ППЗ "Віртуальна фізична лабораторія: Фізика 10-11", ППЗ "Бібліотека електронних наочностей Фізика 7-9", ППЗ "Бібліотека електронних наочностей Фізика 10-11", ППЗ "Електронний задачник Фізика 7-9", мультимедійні підручники ППЗ "Фізика 7", "Фізика 8", "Фізика 9" – видавництва ПП «Контур плюс»
Навчальна інформація, що міститься у цих програмах, може створити необхідну зорово-слухову опору для формування уявлень та понять про фізичні явища та об'єкти, які учні не можуть безпосередньо спостерігати. Завдяки відео фрагментам та фотографіям у цих програмах на уроках фізики можна збагатити навчальний процес емоційно-образною художньою формою пізнання.
Мультимедійні засоби як джерело нових знань можуть використовуватись перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми або під час вивчення теми, у поєднанні з розповіддю чи бесідою. Розповідь учителя та словесний супровід програми супроводжують спостереження, допомагають виділити і проаналізувати істотні властивості фактичного матеріалу, усвідомити співвідношення між явищами та подіями, зробити висновки, забезпечити зв'язок зі змістом уроку. Учитель має змогу простежити за деякими прийомами, які застосовувалися в мультимедійній програмі, здійснити порівняння і на цій основі зіставити словесний зміст та зображувані мультимедійні явища. На наступних уроках під час вивчення нового матеріалу він врахує типові особливості процесу порівняння та зіставлення.
Вирішальне слово на уроках, де застосовуються мультимедійні навчальні програми, все ж за вчителем. Тільки він, враховуючи зміст супроводу, визначає дидактичні можливості, методичні особливості поєднання власного слова з наочно-словесним змістом програми, можливі методичні варіанти оптимального використання мультимедійних засобів у певних навчальних ситуаціях під час розв'язування різноманітних пізнавальних завдань.
Завдяки мультимедійній інформації, що містять програми, учні повинні вміти пов'язувати одержані уявлення з навчальною темою, робити потрібні доповнення, самостійні висновки та узагальнення.
Перевагою застосування мультимедійних програм на уроках фізики як джерела знань є те, що завдяки документальній переконливості, фактичній достовірності та сконцентрованості викладу матеріалу учні засвоюють значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час, що звільняє вчителя від тривалих, часом достатньо непереконливих пояснень, призводить до формального та поверхового засвоєння навчального матеріалу.
Значна частина мультимедійних програм з фізики  містить документально достовірну навчальну інформацію. Зміст і побудова існуючих мультимедійних програм з фізики відповідають принципам  науковості, систематичності, доступності, послідовності викладення навчального матеріалу, вони складені з урахуванням рівня підготовленості учнів і в цілому відповідають дидактичним вимогам навчання.
Також величезну роль, на етапі контролю знань і застосуванні практичних навичок, відіграють віртуальні лабораторні роботи. Завдяки створеним програмам, учні якісно, а також, не менш важливо, безпечно, можуть проводити досліди за екраном комп’ютера, що унеможливлює механічні або терм травми, ураження струмом і т.д. Достовірне і точне проведення дослідів, автоматичне занесення даних у таблиці, наочне ілюстрування методу проведення роботи дає можливість вчителю провести лабораторні роботи, які за рядом об’єктивних причин неможливо провести наочно.
ІІ. Підвищення пізнавальної активності учнів засобом застосування інформаційно-комп’ютерних технологій на уроках.
1.Використання ІКТ в позаурочний час і на різних етапах уроку.
На відміну від звичайних технічних засобів навчання ІКТ дозволяють не лише забезпечувати того, що навчається великою кількістю готових, строго відібраних, відповідним чином організованих знань, але і розвивати інтелектуальні, творчі здібності учнів, їх уміння самостійно придбавати нові знання, працювати з різними джерелами інформації. Використання ІКТ на уроках фізики дозволяє інтенсифікувати діяльність учителя і школяра; підвищити якість навчання предмету; відбити істотні сторони фізичних об'єктів, зримо втіливши в життя принцип наочності; висунути на передній план найбільш важливі (з точки зору учбових цілей і завдань) характеристики об'єктів, що вивчаються.
Комп'ютеризація навчання фізиці має свою специфіку. З одного боку, учителеві фізики легше досягти ІК-компетентності внаслідок того, що він технічно розвинений, постійно має справу з приладами, розуміє фізичні основи роботи ЕОМ. Фізики, що вчаться на уроках, привчені до самостійної пізнавальної діяльності: виконують багато лабораторних робіт, фронтальних дослідів, спостерігають демонстраційні експерименти, вирішують різного виду завдання, виконують творчі, дослідницькі завдання. Навчання фізиці завжди було у професіонала-учителя проблемним, евристичним. Іншими словами, спеціальний "пізнавальний фон" для роботи з комп'ютером потенційно є. Але при "механістичній" комп'ютеризації уроку фізики слід побоюватися підміни фізичної реальності в різних учбових її проявах псевдо реальністю комп'ютерних моделей і аналогій, руйнування колективного характеру діяльності класу.
Століття комп'ютерних технологій набирає оберти і вже, мабуть, немає жодної області людської діяльності, де вона не знайшла б своє застосування. Педагогічні технології не залишилися в стороні від загального процесу комп'ютеризації. Тому, я вважаю, що використання інформаційних і комунікаційних технологій в учбовому процесі є актуальною проблемою сучасної шкільної освіти. Сьогодні необхідно, щоб кожен учитель по будь-якій шкільній дисципліні міг підготувати і провести урок з використанням ІКТ, оскільки тепер учителеві трапилася нагода зробити урок яскравішим і захоплюючим. Використання ІКТ дозволяє зануритися в інший світ, побачити його своїми очима, стати як би учасником того або іншого свята, традиції. За даними досліджень, в пам'яті людини залишається 1/4 частина почутого матеріалу, 1/3 частина побаченого, 1/2 частина побаченого і почутого, 3/4 частини матеріалу, якщо учень притягнений в активні дії в процесі навчання. Комп'ютер дозволяє створити умови для підвищення процесу навчання: вдосконалення змісту, методів і організаційних форм.
Можливості комп'ютера можуть бути використані в предметному навчанні в наступних варіантах:
повна або часткова заміна діяльності учителя;
фрагментарне, вибіркове використання додаткового матеріалу;
використання діагностичних і контролюючих матеріалів;
виконання домашніх самостійних і творчих завдань;
використання ігрових і цікавих матеріалів;
використання Інтернет мережі.
Комп'ютер може використовуватися на усіх етапах процесу навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі. Для учня він виконує різні функції: учителя, робочого інструменту, об'єкту навчання і пошуку додаткового матеріалу по багатьох темах  програми. Зупинюся на деяких з них.
Пояснення нового матеріалу.
На цьому етапі уроку найбільш ефективним є учбовий тип діяльності. Дія учбового матеріалу на учнів багато в чому залежить від міри і рівня ілюстративності усного матеріалу. Візуальна насиченість учбового матеріалу робить його яскравим, переконливим, сприяє кращому його засвоєнню і запам'ятовуванню.   При вивченні нової теми можна провести урок-лекцію із застосуванням комп'ютерних презентацій. Пояснення теми уроку супроводжується демонстрацією слайду, на якому дана тема уроку і план вивчення. Потім йде пояснення теми за планом, учні роблять необхідні записи. Після пояснення матеріалу  учні виконують усні завдання, потім – в зошитах завдання складніші (уроки з презентаціями).
Особливістю застосування комп'ютерних презентацій є наявність автоматичного контролю і обмеження часу демонстрації слайд-шоу, поєднання усного лекційного матеріалу з демонстрацією слайд-шоу дозволяє концентрувати візуальну увагу учнів на особливо значимих моментах учбового матеріалу.
Розв’язування задач.
На цьому етапі уроку реалізується повчальний тип діяльності. Відпрацьовуються різні програми, метою яких є навчання учнів розв’язуванню задач, оскільки вони є невід'ємною частиною вивчення фізики. Програми можуть містити завдання різного рівня складності, а також підказки, алгоритми і довідкові матеріали. Відповіді можуть вводитися як в числовому, так і загальному вигляді, причому, в останньому випадку учень вводить формули в комп'ютер за допомогою клавіатури, програма розпізнає відповіді незалежно від способу їх написання.
Контроль знань.
Слід сказати декілька слів про комп’ютерне тестування. Комп’ютерне тестування, як і будь-який інший метод діагностики успішності навчальних досягнень, має власні переваги й вади.
До недоліків комп’ютерного тестування можна віднести:
складність розробки науково обґрунтованого змісту тестів;
можливість відгадування учнями правильних відповідей, а, отже, ймовірність помилкової оцінки;
відсутність безпосереднього діалогу між викладачем і учнем і, як наслідок, можливості пояснення помилки.
Порівняно з традиційними формами контролю комп'ютерне тестування має ряд переваг:
швидке одержання результатів і звільнення викладача від трудомісткої роботи з обробки результатів тестування;
індивідуалізація процесу навчання (автономність);
певний психологічний комфорт учнів під час тестування;
оперативність;
підвищення об’єктивності оцінювання знань, і, як наслідок, позитивний стимулюючий вплив на пізнавальну діяльність учня;
конфіденційність при анонімному тестуванні;
тестування на комп'ютері більш цікаве у порівнянні з традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію в учнів;
виключення негативного впливу на результати тестування таких факторів як настрій, рівень кваліфікації й інші характеристики конкретного викладача;
можливість застосування технічних засобів;
універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання;
контроль великого обсягу матеріалу;
зменшення порівняно з традиційним опитуванням затрати часу на 50 відсотків.
Організація тесту за принципом "вибери відповідь з пропонованих" забезпечує швидкість проходження тесту, оскільки не вимагає від учня особливих навичок роботи на комп'ютері. Для видачі відповіді досить натиснути клавішу з номером правильної відповіді, вибравши його серед запропонованих.
Організація тесту за принципом "напиши правильну відповідь" припускає хорошу початкову підготовку учня як користувача персонального комп'ютера. Видача відповіді здійснюється його набором і вимагає хорошого знання клавіатури, у тому числі "перемикання на англійську мову" і уміння набирати формули за допомогою спеціальних програм, таким чином, здійснюються між предметні зв'язки.
Також, частково до даного етапу можна віднести виконання лабораторних робіт. Використання віртуальних лабораторних робіт дає можливість не тільки швидко проконтролювати, але й більш детальніше закріпити і наочно продемонструвати і застосувати знання отримані на попередніх етапах.
Однією з таких віртуальних лабораторних робіт є програма «Barsic.exe.». Превагою даного програмного забезпечення є можливість виконання лабораторних, незалежно від існування Інтернет зв’язку. Демо версія програми, дає можливість використовувати її, як окрему програму, майже на всіх лабораторних роботах у 9 класі по електриці, а також певні роботи з механіки та термодинаміки.
Комп'ютер допомагає учителеві в управлінні учбовим процесом, видає результати виконання роботи, допомагає у виконанні експерименту, економить час для більш поглибленого вивчення тієї чи іншої теми.
Комп'ютер дозволяє учням проводити самоконтроль і взаємоконтроль за виконанням завдань, наочно спостерігати і самостійно проводити ті чи інші експерименти, використовувати віртуальні прилади і виконувати дослідження.
 2.Підвищення пізнавальної активності учнів засобом використання ІКТ на уроці.
На уроках фізики можна застосовувати найрізноманітніші форми роботи з використанням ІКТ як засіб підвищення пізнавальної активності  учнів. Це може бути використання готових програм по фізиці, наявних в медіа теках; створення власних освітніх ресурсів; робота в мережі Інтернет.
Переваги розроблених відповідно до Державних стандартів освіти програм очевидні. Можна просто узяти наявний електронний ресурс і безпосередньо використати його на уроці або на якомусь з його етапів. Таким чином, можна вивчати цілі теми або вибирати потрібні фрагменти з програми, лише коментуючи їх по ходу уроку.
Побудова уроку із застосуванням повчальних програм і електронних підручників, окрім цього, дозволяє:
Здійснювати автоматичний контроль при використанні готових тестів і контрольних робіт.
Організувати проведення практикумів з віртуальними моделями. (Багато явищ, недоступних для вивчення в класах через відсутність устаткування, обмеженості в часі, або що не підлягають прямому спостереженню, можуть бути досить детально вивчені в комп'ютерному експерименті).
Обробляти результати експерименту.
Результативність. Із-за високої міри наочності і зацікавленості учнів у такому вигляді роботи на уроці підвищується інтерес, відбувається більше осмислене розуміння численних фізичних процесів, схем, моделей. Тут украй потрібні розвинене абстрактне мислення і просторове представлення.
Створення власних електронних освітніх ресурсів.
Щоб створити власний освітній ресурс, необхідно провести аналіз дидактичного матеріалу учбових програмних засобів, оцінити їх ефективність і скомплектувати матеріал в доступній і наочній для учнів формі. В першу чергу, йдеться про розробку презентацій, застосуванням яких я активно займаюся. Структуризація великого об'єму інформації найприйнятніше за допомогою програми PowerPoint.
Застосування будь-якої візуальної інформації на зайнятті справляє позитивне враження: є уроки, на яких досить показу декількох плакатів з таблицями або портретами учених. У такому разі, готувати презентацію як послідовність слайдів, напевно, недоцільно. Адже будь-які засоби навчання важливі не самі по собі, а тільки як засоби, що допомагають засвоїти зміст. Це означає, що урок з використанням презентацій, має бути звичним і зручним і для учнів і для учителя.
Якщо необхідно на уроці використати декілька засобів наочності в комплексі, якщо наявні таблиці, схеми, малюнки застаріли або не відповідають задуму учителя, то презентація – сучасне вирішення питання. Це доречно, зокрема, тому, що не перемикає увагу на технічні паузи: вивішування плакату, включення кодоскопа, відеомагнітофона і так далі, а дозволяє зосередитися на головному.
Презентації можуть складати і самі учні. Правила для їх створення пропоную приблизно такі: 2-3 фотографії на слайді, мінімальний текст, основний текст (також невеликого об'єму) можна розмістити в коментарі. Оформлення на розсуд учня, але стиль можна обговорити з учителем, якщо він припускає включити приготовану презентацію в основну канву уроку. Ці вимоги не є жорсткими, а звучать тільки у вигляді рекомендацій, щоб не обмежувати фантазію учня.
Учні при цьому освоюють роботу з комп'ютером, вчаться вибирати головне, контролювати свою думку. Доповіді і реферати, які здають учні, як правило, не звучать на уроці через відсутність часу. Презентації ж або включаються в урок, або подаються у вигляді візуального ряду при перевірці домашнього завдання. Спираючись на особистий досвід, можу сказати, що учні із задоволенням готують нові презентації. Знаючи, що їх робота затребувана, вони сумлінно відносяться до такого домашнього завдання.
Ще одна явна користь від такого роду домашніх завдань. Це створення банку зображень, анімацій по предмету. Збір такого банку – процес досить трудомісткий, і учні тут – перші помічники. 
Результативність. Підвищення мотивації в навчанні; розвиток наукового стилю мислення – формування наочно-евристичного компонента мислення; перенесення акценту з повчальної діяльності викладача на самостійну пізнавальну активність учнів; організація самостійних і практичних робіт на уроці; забезпечення різноманітності форм представлення учбової інформації, що сприяє підвищенню якості освіти; розвиток нових стосунків "учень-учитель"; підвищення інформаційної компетентності школярів; формування нових шляхів пізнання світу; розширення кругозору учнів; формування дослідницьких навичок; повна відсутність неуспішних. Все вище позначені основні зміни видно і підвищуються від уроку до уроку у більшості школярів.
3.Інтернет ресурси, як форма пізнавальної діяльності учнів.
      
На сучасному етапі розвитку суспільства широкого впровадження у навчально-виховний процес набули INTERNET-ресурси. Необхідність їх полягає в тому, що вони надають доступ до інформації, якої немає в традиційних джерелах, або кількість джерел обмежена, а також сприяють обміну фаховою інформацією. В процесі навчання послугами глобальної мережі користується як педагогічний колектив, так і учнівський.
Для освітянської діяльності INTERNET пропонує:
уроки в режимі on-line;
ресурси для викладачів;
ресурси для учнів;
проекти on-line;
Web Quests.
Позитивними моменти використання Всесвітньої комп'ютерної мережі у навчальному процесі:
Ä для учнів:
навчання і робота в командах (співробітництво допомагає у вирішенні проблем);
робота в групах поза навчальним закладом (формування розумових навичок вищого рівня – аналіз інформації);
зростання в учнів інформаційної грамотності.
Ä для вчителів:
знайомство з фаховою інформацією;
використання планів уроків, on-line курсів, Web-сайтів;
обмін інформацією з колегами і спеціалістами-експертами з інших навчальних закладів;
об'єднання фахових ресурсів для вирішення загальних задач.
Це говорить про необхідність використання ресурсів Інтернет у педагогічній діяльності для досягнення більш значущих результатів.
Можна назвати найбільш значущі цілі, реалізація яких виправдовує введення інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання.
Це:
індивідуалізація і диференціація процесу навчання;
здійснення контролю за зворотним зв'язком, з діагностикою і оцінкою результатів;
здійснення самоконтролю і самокорекції;
забезпечення можливостей тренажу і здійснення з його допомогою самопідготовки;
наочність (демонстрація динаміки процесів, що вивчаються, графічна інтерпретація досліджуваних закономірностей);
 моделювання та імітація процесів, які вивчаються і досліджуються, явищ з переходом в «реальність – модель» і навпаки (або без переходу);
проведення лабораторних робіт в режимі приєднання за допомогою спеціальних пристроїв демонстраційного обладнання до комп'ютера;
створення і використання інформаційних баз даних, необхідних в навчальній діяльності, і забезпечення доступу до мережі інформації;
посилення мотивації навчання (за рахунок відображення засобів програм, або вміщення в неї ігрових ситуацій);
озброєння учнів стратегією засвоєння навчального матеріалу;
формування стилю мислення, уміння приймати варіанти розв'язання (за рахунок систематичної логічної послідовності всіх операцій);
розвиток творчих здібностей особистості (за рахунок можливостей керувати пізнавальною діяльністю учнів).
Використання інформаційно-комунікаційних засобів навчання ефективне на різних етапах уроку
Розмаїття методів і форм роботи з уроку в урок впливають на розвиток моїх учнів. В процесі творчої співпраці з ними я теж підвищую свій професійний рівень.
Отже, використання нових ІКТ у навчально-виховному процесі не лише дозволяє інтенсифікувати процес навчання, зробити його більш наочним і динамічним, а й розвивати пізнавальну активність, формувати уміння працювати з інформацією, сприяти становленню особистості «інформаційного суспільства», формувати в учнів дослідницькі уміння, розвивати комунікативні здібності. Це забезпечує швидке і міцне опанування навчального матеріалу, розвиває пізнавальні здібності та розумові якості учнів, сприяє активізації їх пізнавальної діяльності.
4.Використання технологій ІКТ на уроках фізики.
Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість учнів значною мірою залежить від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.
Призначення мультипроектора:
підвищення ефективності навчального процесу;
надання можливості для взаємодії й обговорення в класі;
розробка цікавих і захоплюючих занять завдяки різноманітному й динамічному використанню ресурсу;
розвиток мотивації;
вирішення навчальних задач усіх типів;
забезпечення роботи з цілим класом або групою дітей;
активізація зорового сприйняття матеріалу;
розвиток просторової уяви;
модернізація методів і форм навчання.
Форми інтерактивного супроводу:
презентації;відеофільми;
тестові завдання;
інтерактивні вправи;
демонстрації лабораторних робіт;
інтерактивне моделювання процесів тощо;
Переваги для вчителя:
дозволяє вчителю пояснювати новий матеріал із центра класу;
заохочує імпровізацію й гнучкість, дозволяючи вчителю малювати й робити записи поверх будь-яких додатків і веб-ресурсів;
дозволяє вчителю зберігати й роздруковувати зображення на дошці, включаючи будь-які записи, зроблені під час заняття, не затрачаючи при цьому багато часу й сил і спрощуючи перевірку засвоєного матеріалу;
дозволяє вчителям ділитися матеріалами один з одним і знову використати їх;
зручність при роботі у великій аудиторії;
надихає вчителів на пошук нових підходів до навчання, стимулює професійний ріст.
Переваги для учнів:
робить заняття цікавими й розвиває мотивацію;
надає більше можливостей для участі в колективній роботі, розвитку особистих і соціальних навичок;
звільняє від необхідності записувати завдяки можливості зберігати й друкувати все, що з'являється на дошці;
учні починають розуміти більше складні ідеї в результаті більше ясної, ефективної й динамічної подачі матеріалу;
дозволяє використати різні стилі навчання, викладачі можуть звертатися до всіляких ресурсів, пристосовуючись до певних потреб;
учні починають працювати більш творчо й стають упевненими в собі;
учням не потрібна клавіатура, щоб працювати із цим устаткуванням, у такий спосіб підвищується залученість учнів початкових класів або дітей з обмеженими можливостями.
Фактори ефективного використання:
забезпечення доступу до мультипроектора, щоб вчителі могли набратися досвіду;
використання дошки не тільки вчителями, але й учнями;
надання вчителю часу на підготовку до заняття;
обмін ідеями й ресурсами між вчителями;
розташування екрану в класі таким чином, щоб не заважало сонячне світло й ніщо не перебувало між проектором і екраном;
високий рівень надійності й технічної підтримки, щоб звести до мінімуму можливі проблеми.
Слід наголосити, що інформаційно-комп’ютерні технології в освіті є лише складовою частиною педагогічних технологій. Для підвищення ефективності навчання важливий не стільки характер використовуваних засобів, скільки спосіб їх застосування.
5. Додатки. Приклад розробки уроку, лабораторної роботи, що ілюструє використання ІКТ на уроках фізики.
Мета уроку:
Навчальна. Навчити учнів визначати густину твердого тіла та рідини.
Розвивальна. Розвивати критичне мислення учнів.
Виховна. Виховувати в учнів охайність під час проведення експерименту, дбайливе ставлення до лабораторного обладнання; виховувати учнів працювати в парах та групах.
Тип уроку:урок застосування знань, умінь і навичок. 
Обладнання:терези з важками; мірний циліндр; лінійка; досліджувані тверді тіла (дерев'яний брусок і металеве тіло з ниткою); склянка з досліджуваною рідиною; паперові серветки.
План уроку:
І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
IV. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7
V. ПІДСУМОК УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

IV. ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 7

Тема. Визначення густини речовини (твердих тіл і рідин).
Мета: визначити густини пропонованих твердих тіл і рідини.
Обладнання: терези з важками; мірний циліндр; лінійка; паперові серветки; досліджувані тверді тіла (дерев'яний брусок і металеве тіло з ниткою); склянка з досліджуваною рідиною.
Хід роботи
Підготовка до експерименту
1. Перш ніж розпочати вимірювання, згадайте:
1)      формулу, за якою обчислюють густину;
2)      способи вимірювання об’єму твердого тіла;
3)      правила роботи з важільними терезами;
4)      запобіжні заходи, яких необхідно дотримуватися під час роботи з мірним циліндром.

2. Визначте й запишіть ціну поділки шкали лінійки та ціну поділки шкали мірного циліндра.
Слін = __________________;                   Сцил = __________________.

Експеримент
Результати вимірювань і обчислень відразу заносьте до таблиці.
1. Для визначення густини деревини, з якої виготовлений брусок, виміряйте:
1) довжину, ширину та висоту бруска за допомогою лінійки.
l = __________ см;      d= __________  см;  h = __________  см; 
V = ldh = ________________________
2)  масу бруска за допомогою терезів.
m = __________ г.

Густина бруска:
2.  Визначити густину невідомої речовини:
1)визначити масу одного з кубів(результат записати з точністю до 1г):
m = __________ г.
2)налити в мензурку стільки води, щоб у неї можна було повністю занурити тіло. Записати об’єм води: V1 = _________ см3
3)занурити куб у мензурку з водою і визначити загальний об’єм води і куба:
V2 = _________ см3
4)визначити об’єм куба: V = _________ см3
5)обчислити густину речовини, з якої виготовлений невідомий куб:
густина :
6)за таблицею густин визначити й записати речовину, з якої виготовлено     куб.
3. Для визначення густини води:
1)      виміряйте масу склянки з водою: m1 = __________ г;
2)     перелийте воду в мірний циліндр і виміряйте її об’єм:
V = _______ см3.
3)      виміряйте масу порожньої склянки: m2 = __________ г.
4)  визначте масу води:
m = m1m2= __________ г.

Густина води:

Досліджуване тіло або рідина
Маса
m, г
Об'єм
V, см3
Густина ρ
Речовина
г/см3
кг/м3






















Аналіз експерименту та його результатів
Проаналізуйте експеримент і його результати. Сформулюйте висновок, у якому зазначте: 1) яку фізичну величину ви сьогодні вимірювали; 2) які результати отримали; 3) які чинники вплинули на точність вимірювання.
Висновок
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________

Творче завдання
Визначте об’єм власного тіла, знаючи, що густина тіла людини приблизно дорівнює густині води.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VIІ. Домашнє завдання
Повторити § 16-19, Вправа № 19 (5-7)


Використана література
1.     Фізика : підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / [В. Г. Бар’яхтар, С. О. Довгий, Ф. Я. Божинова та ін.]; за ред. В. Г. Бар’яхтара, С. О. Довгого. — X. : Вид-во «Ранок», 2015. - 268 с. : іл., фот.
2.     Уроки фізики у 7 класі. Нова програма. Частина 2 / упоряд. Ю. П. Ломачинська. — X. : Вид. група «Основа», 2015. — 125, [3] с. — (Серія «Б-ка журн. “Фізика в школах України”»; Вип. 5 (137)).
3.     Фізика. 7 клас / О. М. Євлахова, М. В. Бондаренко. — X Вид. група «Основа», 2015. — 144 с. : іл., схеми, табл. (Серія «Мій конспект»).


Висновок
Вищесказане дозволяє зробити висновок: інформаційна технологія виступає як система, складовими якої є учасники педагогічного процесу (вчителі та учні) та система теорій, ідей, засобів і методів організації навчальної діяльності для ефективного вирішення проблем, що охоплюють усі аспекти засвоєння знань і формування практичних навичок; інформаційні технології спонукають до постійної самоосвіти, а сам процес навчання дає можливість відчути практичні результати
Застосування комп'ютерних навчальних програм сприяє підвищенню ефективності навчального процесу з вивчення фізики завдяки тому, що підвищується рівень засвоєння знань і умінь, учні самостійно опрацьовують навчальний матеріал; вчитель має змогу проводити навчально-виховний процес на засадах особистісно-орієнтованого навчання та ефективно перевіряти рівень навчальних досягнень учнів при мінімальній затраті часу.
Не можна забувати, що інформаційні технології лише інструмент, чарівна паличка, яка дозволяє пустити весь світ у свою кімнату, стати володарем великих надбань людства, але навчити, що з цим робити може лише вчитель.
Застосування мультимедійних технологій у процесі відбору, накопичення, систематизації і передачі знань, а також в організації різних видів навчальної діяльності є однією із значущих рис системи освіти, що формується зараз.
Я завжди задаю собі питання: «Як  зробити урок цікавим і захоплюючим, як перетворити його на годину естетичної насолоди, хвилюючу мандрівку з учнями в незвідані світи, в таємниці людського серця? Як розширити прагнення учнів до знань?».
І, можливо, на деякі питання я можу дати відповіді. Я прийшов до висновку: впровадження  в практику роботи ІКТ, дає мені змогу зацікавити учнів  самостійним пошуком різних джерел інформації, розвивати їх творчі здібності, критичне мислення,   вміння аргументовано, розлого й образно висловлювати свої думки, судження, оцінки.
   Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Саме тому, на мою думку, наочне подання інформації має велике значення під час усіх етапів уроку.

Список використаних інформаційних джерел

1. Бронштейн Е.М., Гареева Л.Р., Закирова  Г.Ф..  Пакет обучающих программ по школьной стереометрии // Материалы научно-технической  конференции   "Новые   информационные технологии в университетском образовании". - Новосибирск: НГУ. - 1996. - с. 300.
2. Козлов О.А., Солодова Е.А., Холодоз Е.Н. Некоторые аспекты создания и применения компьютеризированного учебника // Информатика и образование, 1995. - п.З. - С. 97-99.
3. Корнєєв В. Комп’ютер і географія // Освіта. – 2003. - №12. – С.10-11.
4. «Методика використання інформаційних технологій» ж. «Сільська школа України»» № 35 2001р. – С. 8-10.
5. Морзе Н. В. Як навчати вчителів, щоб комп’ютерні технології перестали бути дивом на уроці? // Післядипломна освіта в Україні. – 2005. – № 2. – с. 25.
6. Моргун О.М., Підласий А.І. Комп’ютерний підручник як новий дидактичний засіб // Педагогіка і психологія. – 1994. - N 1. - С.117-124.
7. Н.А.Костенко «Розвиток творчого потенціалу учнів через упровадження інформаційних технологій» ж. «Інформатика в школі» № 1 2009 р. – С. 10-14.
8. Педагогічний програмний засіб “Фізика 9». – Рівне: ПП «Контур плюс». – 2010.
10. http://www.openclass.ru
11. http://festival.1september.ru
13. http://osnova.com.ua
14. http://rutracker.org
15. http://interaktiveboard.ru
16. http://www.ict.edu.ru/
17. http://wikikurgan.orbitel.ru
18.http://freesoft.ru/virtualnaya_laboratoriya_po_fizike_dlya_shkolnikov/download/virtlab.zip/getpage
19.http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=1508544
20.http://seninvg07.narod.ru/004_fiz_lab.htm
21.http://softkumir.ru/index.php?id=1233666637
22.https://sites.google.com/site/fizika7klasnova/konspekti-do-urokiv
23.http://www.virtulab.net/index.php?id=5&Itemid=94&layout=blog&option=com_content&view=section&limitstart=50







Немає коментарів:

Дописати коментар